Днями регіональне видання «Львівські новини» опублікувало новину про те, що Новояворівська громада відремонтує вулицю Бічну у селі Старичі.

Зазначили, що мерія вже витратила 7 млн.грн. на асфальт та узбіччя з бруківки, а для завершення робіт потрібно іще 8,6 млн.грн. Також зазначили, що вулиця по суті є тупиковою, і веде до приватного відпочинкового комплексу «Явір Резорт». Але на цьому все, з якихось причин журналісти не захотіли роздмухувати «зраду» в ключі ремонту доріг під час війни чи називати ім’я зацікавленої особи. Ми виправимо це «прикре недопрацювання» колег зі Львова.

Відпочинковий комплекс «Явір Резорт», до якого новояворівські чиновники коштом громади кладуть асфальт та бруківку — належить Мирославу Хом’яку. Це знана постать на Львівщині, оскільки пан Хом’як є  бізнесменом,  політиком і навіть медійником. А головне — був і є патроном в обоймі сім’ї Медведчуків. До чиновницьких посад, як і до бізнесу та політики, Мирослава Степановича привели саме ці «патріоти». Погодьтесь, очолювати міське управління податкової служби, коли обласним керував Сергій Медведчук, випадкова людина не могла. Зрештою, як і замінити самого Медведчука на посаді головного податківця Львівщини. Але це лише деякі сторінки з біографії Хом’яка. Сьогодні мова по факту йде про будівництво дороги між лісом та полем, яка веде до приватної бази відпочинку соратникаМедведчука. І платить за це громада, а не самі чиновники, не бізнесмен. Було б це логічним, якби дорогу прокладали для ветеранів війни, які проходять реабілітацію у цьому комплексі, проте цього немає, відпочивають там друзі-регіонали Хом’яка, принаймні взимку та весною 22-го гостювали вони цілими компаніями, замість того, аби захищати свою країну чи принаймні міста. І новенький асфальт їм вкрай потрібен, аби об польову дорогу не розбирати свої дорогі автівки на київській, харківській та запорізькій реєстрації.

Лише підрахуємо. За гроші, виділені на цю конкретну вулицю (15,7 млн.грн.), можна було придбати 1 000 FPV-дронів та передати військовослужбовцям з Новояворівської громади. Можна було б купити 45 пікапів чи засоби радіоелектронної боротьби, які би врятували не одне життя наших захисників на передовій. Але впливи в бригади Медведчука залишились, що найдивніше — на Львівщині.

Про це – вже дуже скоро у наступних публікаціях. Нам вдалося розшукати свідків, які готові прямо говорити про дуже цікаві та несподівані сторінки біографії нашого героя.