Тема рейдерства знову виходить у публічний простір. І цього разу бізнес говорить не лише про «чорних реєстраторів», а про сформовані ланцюги, які, за словами постраждалих, працюють під прикриттям державних структур.

Фоном для цих заяв є офіційна статистика. За даними Генпрокуратури та аналітиків Opendatabot, у 2024 році в Україні зареєстрували 323 кримінальні провадження, пов’язані з рейдерством, але до суду дійшла менш як третина – лише 89 справ (28%). Укрінформ У 2025-му за січень-серпень зафіксовано 168 таких справ, причому близько 80% з них пов’язані з підробкою документів. The Page

Паралельно Офіс протидії рейдерству та Мін’юст щороку отримують тисячі скарг на дії реєстраторів: тільки за 2024 рік Мін’юст повідомляв про понад 2200 скарг у сфері держреєстрації, а за п’ять років загалом зафіксовано понад 10 тисяч звернень щодо можливого рейдерства. Кабінет Міністрів України.

На цьому тлі бізнес усе частіше говорить про системну проблему, а не про «окремі зловживання».

Мін’юст: скарги «завмирають», а учасники схем продовжують працювати

Після кількох гучних історій навколо державних реєстрів та корупційних скандалів довіра бізнесу до системи держреєстрації помітно просіла. Офіційно Мін’юст звітує про тисячі розглянутих скарг і «запобігання рейдерству», але підприємці говорять про інший бік статистики: значна частина звернень місяцями лежить без руху або завертається формальними відмовами. КМУ.

Особливе обурення викликають випадки, коли оскаржуються дії одних і тих самих нотаріусів та реєстраторів, але санкцій з боку Мін’юсту вони практично не відчувають.

Зокрема, у відкритому судовому реєстрі є низка справ, де приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна фігурує у справах про визнання недійсними довіреностей, договорів купівлі-продажу та витребування майна. YouControl.

В окремих ухвалах заявники прямо вказують на «рейдерське захоплення» та ставлять під сумнів законність реєстраційних дій, до яких залучений нотаріус.

У реєстрі судових рішень є також приклади, де дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни стають предметом окремої юридичної оцінки. Тверська фігурує як державний реєстратор, що вносив записи про право власності на нерухомість компаній, навколо яких згодом виникли конфлікти та звинувачення у рейдерстві. У 2025 році в одній з господарських справ позивач просить суд скасувати низку рішень Тверської щодо реєстрації квартир у Києві, прямо називаючи ситуацію «рейдерським захопленням» бізнесу. YouControl.

Для бізнес-спільноти наявність серії таких спорів – сигнал, який мав би автоматично запускати жорстку реакцію Мін’юсту: тимчасове блокування доступу до реєстрів, позапланові перевірки, дисциплінарні рішення. Але, за словами заявників, у багатьох випадках цього не відбувається: нотаріуси продовжують здійснювати реєстраційні дії, а скарги роками «гуляють» між інстанціями.

Правоохоронні органи: справи «губляться» між підрозділами

Офіційна статистика також показує, що шлях від заяви до вироку у справах про рейдерство – радше виняток, ніж правило. Лише близько 28% кримінальних проваджень щодо рейдерства у 2024 році дійшли до суду. Укрінформ

Бізнес це інтерпретує як доказ того, що розслідування або саботуються, або «зависають» на рівні слідчих та прокурорів:

• заяви передають з одного підрозділу в інший;
• ключові слідчі дії затягуються;
• у низці кейсів постраждалі роками не бачать жодного руху по суті.

Під “кришою” силовиків у схемах відкрито використовуються викрадені документи іноземних громадян. Це не одноразові історії – це системний інструмент для незаконного переписування власності.

Європейська бізнес асоціація та профільні юристи у своїх публікаціях рекомендують компаніям одразу фіксувати ознаки рейдерської атаки та звертатися до поліції, прокуратури чи БЕБ, але між рядками визнають: без активної позиції самого бізнесу та публічного розголосу шанси на швидкий результат мінімальні. European Business Association.

Роль прокуратури в блокуванні розслідувань

Частина постраждалих прямо говорить про вплив прокуратури на перебіг кримінальних проваджень, які стосуються спірних реєстраційних дій.
Серед найтиповіших претензій:

• відмова в проведенні ключових слідчих дій (обшуки, виїмка документів, допити нотаріусів та реєстраторів);
• затягування процесуальних рішень;
• ігнорування документальних доказів, наданих бізнесом.
  Непрямо цю картину підсилює й статистика: при сотнях кримінальних проваджень щороку до суду доходить лише кожне третє, а частина справ закривається на досудовій стадії без публічних пояснень. Укрінформ

Особливо гостро це відчувається у провадженнях, де фігурують уже згадані нотаріуси або реєстратори: коли їхні дії масово оскаржуються у цивільних, господарських і кримінальних справах, але реальних вироків або жорстких дисциплінарних рішень немає роками.

Головне питання: чи є в цій бездіяльності персональний інтерес?

Коли одні й ті самі прізвища нотаріусів і реєстраторів з’являються у десятках судових справ, частина з яких містить прямі згадки про «рейдерське захоплення» чи порушення закону, а правоохоронні органи та Мін’юст не демонструють швидкої й публічної реакції, питання про можливу фінансову зацікавленість окремих посадовців перестає бути риторичним.
Бізнес усе частіше говорить про те, що «рейдерство як злочин» переросло у «рейдерство як індустрію» – зі своїми «сервіс-провайдерами» серед частини працівників держорганів, правоохоронців та «своїх» реєстраторів.

Чи зламає нове керівництво Мін’юсту старі схеми?

Ключове питання сьогодні чи готове нове керівництво Міністерства юстиції й надалі обмежуватися звітами про «зменшення кількості скарг», чи піде на демонстративні кроки:

• блокування доступу до реєстрів для фігурантів типових схем;
• прозорі дисциплінарні провадження;
• ініціювання змін до законодавства, які ускладнять масові підробки документів та «конвеєрні» реєстраційні дії. The Page.

Експерти наголошують: жодна технічна реформа реєстрів не спрацює, доки існує внутрішнє «кришування» – коли одні й ті самі люди багато років фігурують у резонансних історіях, але лишаються в системі без наслідків.
Поки цього не змінять, бізнес продовжуватиме жити в реальності, де рейдерська атака – це не виняток, а платна послуга на тіньовому ринку.