У резонансній справі щодо п’ятого президента і нардепа Петра Порошенка, підозрюваного у державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації, може відбутись цікавий поворот. За інформацією наших джерел у правоохоронних органах, компанію 5-му президенту може цілком скласти як мінімум ще один незаслужено забутий «герой» цієї історії – Ігор Насалик.
Саме він очолював Міненерго у 2016-2019 роках, акурат під час президенства Порошенка, і саме він особисто домовлявся про поставки вугілля з окупованих територій так званих ДНР та ЛНР. Але про все за порядком…
Як відомо, на початку лютого цього року Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо Петра Порошенка, що загалом тривало два роки. Після ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування ДБР скерує обвинувальний акт до суду, тож статус Порошенка зміниться на «обвинувачений».
Стисло нагадаємо суть справи. Згідно з текстом підозри, Петро Порошенко начебто проводив підривну діяльність проти України у 2014-2015 роках. Серед його спільників за версією слідства були нардеп ОПЗЖ, кум Путіна Віктор Медведчук, екс-міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин і бізнесмен Сергій Кузяра. Усі вони начебто організували купівлю вугілля на державних шахтах Донецької і Луганської областях, які фактично перебували під контролем російських найманців та терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».
Як стверджують правоохоронці, Порошенко виконував координаційну роль у цій справі, впливаючи на кадрові призначення у вищих ешелонах влади. Крім цього, 5-й президент на засіданні РНБО поставив під сумнів якість вугілля, яке було завезено з ПАР до України. Тож після цього поставки імпортного вугілля припинилися, натомість відновилися поставки вугілля з окупованих територій. Загалом Україна заплатила на рахунки «Луганськвугілля» та «Шахти імені Кисельова» 205,3 млн грн. Ще понад
3,16 млрд грн сплачено готівкою, стверджують правоохоронці. Тож слідство ввжає: Порошенко, Медведчук, Демчишин і Кузяра та інші невставлені слідством особи (варто наголосити – поки що невстановлені!) «умисними діями здійснили сприяння діяльності терористичних організацій «Л/ДНР»…, поставивши енергетичну сферу України в залежність від Росії та терористичних організацій «Л/ДНР», чим підірвали економічну безпеку держави, позбавивши її можливостей для диверсифікації джерел постачання енергетичних ресурсів».
Як тільки інформація про схеми закупівлі вугілля з «Л/ДНР» почала просочуватися у ЗМІ, її бенефіціари були змушені піти на «сакральну жертву». Міністра енергетики Демчишина у квітні 2016 року запроторили до Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», а його крісло зайняв Ігор Насалик, народний депутат України — звісно ж, від партії «Блок Петра Порошенка».
І все продовжилось. Так, блогер Максим Іванищев оприлюднив у Facebook уривок із сюжету «Сім округів у Раду» програми «Українські сенсації» на телеканалі «1+1», де Насалик у лютому 2015 року (увага, ще не будучи міністром, а в статусі нардепа та заступником голови одного з найбільш стратегічних комітетів ВР — з питань паливо-енергетичного комплексу та ядерної безпеки!) за чашкою кави в одному з донецьких кафе обговорює поставки вугілля в Україну з так званим міністром доходів та зборів терористичної організації «ДНР» Олександром Тимофеєвим (позивний «Ташкент»). Саме він фігурує у схемі, оприлюдненій Службою безпеки України.
Під час спілкування Насалик запитує «міністра», чи є проблеми з поставкою вугілля в Україну з окупованої частини Донбасу, на що той відповідає, що на сьогоднішній день жодних перешкод для цього немає. При цьому Тимофєєв у жартівливій формі радить політику, де краще розміщувати українські війська на Донбасі, а Насалик сміється у відповідь.
Звичайно ж, цей візит апріорі не міг відбутися без благословення президента Порошенка та інших, нині підозрюваних осіб.
Вже сівши у крісло міністра, Насалик зайняв активну публічну позицію, засуджуючи учасників так званої «вугільної блокади». Так, в ефірі програми «Право на владу» він стверджував, що «ми (Україна) не торгуємо з окупантами, ми обмінюємося товарами».
В одному з інтерв’ю у липні 2018 року голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець сказав наступне: «Насалик — бізнесмен, і він плутає державне зі своїм власним. Він вважає, що купив цю посаду і залишається шляхом домовленостей. Коли ми говорили з прем’єром Гройсманом, ми чітко заявили, що такого міністра треба забрати з галузі. І прибирати тих генеральних директорів, яких він призначав із окупованих територій. Нам треба зберегти енергетичну безпеку держави». Насалик окружил себя кордоном полиции от забастовки горняков, — Волынец (hubs.ua).
Тоді ж, у 2018, журналісти Бігус.Інфо викрили схему, завдяки якій люди з близького оточення міністра Насалика та бізнесмена Кононенка без жодних аукціонів отримали дозвіл на видобуток 14 млн. тонн літієвої руди приблизною вартістю понад 2,5 мільярда доларів — джерело.
Вже після звільнення з посади за Насалика активно взялася команда Зеленського. Тоді ледь не вперше суспільство чекало на покарання топчиновника, а президент Зеленський прямо заявив: «Є політична воля, щоб посадити тих грабіжників, які дуже брудно заробляли. Перемоги є. Вручили підозру пану Насалику».
У лютому 2020 року Президент Володимир Зеленський на зустрічі з шахтарями знову згадав про Насалика. «Все, Кропачов — аферист. Питання до правоохоронних органів. Я зрозумів … Потім ви сказали Насалик. Його туди само? Інформацію передам, нехай правоохоронні органи розбираються», — сказав Президент (відео).
Згодом Ігор Насалик отримує нову підозру, повідомляє Офіс генпрокурора. За версією слідства, екс-міністр енергетики спільно з колишнім керівником нафтогазового Департаменту Міненерговугілля внесли зміни до договорів експлуатації газорозподільних систем, пов’язаних з олігархом Дмитром Фірташем, через що бюджет недоотримав 1,55 млрд грн надходжень.
Наше джерело у правоохоронних органах припускає, що «Насалик аж ніяк не був пішаком Порошенка. Враховуючи, що він особисто їздив домовлятися про постачання вугілля в «ЛДНР», він був його партнером і намагався перебрати на себе якнайбільше повноважень. На особисту зацікавленість Насалика та кураторство «фінансування тероризму» українськими бюджетними коштами вказує чимало оперативних даних, які систематизовані та просто чекають свого часу».
Вочевидь, цей час прийшов. «Справа Порошенка-Медведчука» потягне за собою ще не один вирок. А ми будемо уважно слідкувати, щоб фігуранти справи не вчиняли спроб «злити» Порошенка в обмін на гарантії безпеки.